Зміни до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»

від 06.06.2019 р.

Автор статті: Малецька Ольга Євгенівна

 Текст статті перевірено на актуальність 06.08.2020 р.

         Пройшло кілька років після прийняття нової редакції Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». За ці роки до нього прийнято 4 зміни. Остання прийнята Верховною радою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання»  від 06.06.2019 р. № 2740-VIII. Ці зміни мають намір ще більш гармонізуватися з європейської метрологічною практикою. Однак, підприємства від цих змін ніякою реальної користі  не отримають, тому що ніяких роз’яснень від Мінекономрозвитку України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності, щодо забезпечення єдності вимірювань на підприємстві не має. Тому треба підприємствам розбиратися самим виходячи з таких міркувань.

           Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон) регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Але як закон він регулює ті відносини, щодо яких здійснюється державне регулювання. А це значить, що:

- підприємства та організації повинні виконувати положення цього Закону та нормативно-правових актів, які розроблені на його підставі, в обов’язковому порядку;

-  підприємства та організації можуть застосовувати на підприємстві інші метрологічні роботи для  забезпечення  єдності вимірювань. До цих метрологічних робіт можуть відноситися ті роботи, які не передбачені положеннями цього Закону. Наприклад це такі роботи, як:

- повірка засобів вимірювальної техніки, які застосовуються поза сферою законодавчо регульованої метрології (далі – ЗВТ);

- метрологічна експертиза технічної документації;

- розроблення методик вимірювань, їх верифікація та валідація;

- добровільна оцінка відповідності ЗВТ, їх випробування та декларування тощо.

Проаналізуємо  внесені зміни до Закону.

 

Стаття 1. Визначення основних термінів.

В цій статті:

- дуже доречно доповнено термін «робочий еталон - еталон, який використовується для регулярних калібрувань або повірки засобів вимірювальної техніки». Тепер вже не треба доказувати, що на підприємстві застосовуються саме робочі еталони;

- вилучено термін «первинна повірка», тепер в Україні цей термін не використовується. Однак, це була дуже важлива та корисна процедура.

 

Стаття 16. Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки

Уточнені вимоги до оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Оцінка їх відповідності вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами.

 

Стаття 17. Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.

Ця стаття тепер стосується тільки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Пункт 7 «Повірка засобів вимірювальної техніки, які не застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології та перебувають в експлуатації, проводиться на добровільних засадах» вилучено. Це викликає питання у підприємств – можуть на підприємстві проводити повірку ЗВТ? Відповідь однозначна – «Да». Ця відповідь обґрунтована визначенням терміну «повірка», який не передбачає його застосування тільки у сфері  законодавчо регульованої метрології, та змістом самого терміну - перевірка відповідності ЗВТ встановленим вимогам, і треба доповнити, що маються на увазі саме метрологічні характеристики, та ті технічні характеристики, які на них впливають .

 

ДОВІДКА

Стаття 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»:

18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

 

Підприємства з 2016 р. вже зрозуміли, що проведення повірки ЗВТ для власних потреб, якщо є фахівці, матеріально-технічна база, це необхідна метрологічна робота. На різних підприємствах її назвали по-різному: метрологічне підтвердження, метрологічна перевірка, відомча повірка, перевірка, метрологічний контроль тощо. Всі ці назва мають право бути застосовані, тому що це рішення підприємства, а ніяких законодавчих норм до цієї метрологічної роботи не встановлено. Однак, застосування у цьому разі терміну  «технічний контроль» не доцільно, тому що ця процедура передбачає більш ширший діапазон перевірок, ніж перевірка відповідності встановленим метрологічним характеристикам.

При цьому на підприємстві може бути такий структурний підрозділ як повірочна лабораторія.

 

ДОВІДКА

Стаття 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»:

19) повірочна лабораторія - підприємство чи організація або їх відокремлений підрозділ, що проводить повірку засобів вимірювальної техніки.

 

Стаття 18. Уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації

Тим підприємствам, які мають намір пройти процедуру уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, слід дуже уважно прочитати зміни до статті 18 у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання»  від 06.06.2019 р. № 2740-VIII.   Стаття 18 викладена зовсім у іншій редакції. Вилучено поняття «аудитори з метрології». Термін розгляду заявки збільшений до 80 робочих днів. Введена нова стаття 18-1 «Плата за видачу свідоцтва про уповноваження».

Зміни до цієї статті впроваджені з 03.07.2020 р.

 

Стаття 27. Калібрування засобів вимірювальної техніки.

У Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання»  від 06.06.2019 р. № 2740-VIII передбачені такі зміни:

«8) у назві розділу VI слова "засобів вимірювальної техніки" виключити;

9) у статті 27:

у назві та частині третій слова "засобів вимірювальної техніки" виключити;

частину першу доповнити другим реченням такого змісту: "Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони";

частину другу доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

«Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності»».

З цих змін важливо зрозуміти, що автори змін вилучили  слова "засобів вимірювальної техніки" тільки там, де враховуються крім засобів вимірювальної техніки також еталони. І це означає, що калібруванню підлягають виключно еталони та інші засобів вимірювальної техніки. При цьому всі метрологи розуміють, що еталони теж засоби  вимірювальної техніки, тому що вони технічні засоби, які застосовуються для вимірювання та мають метрологічні характеристики.

Зміни до цієї статті впроваджені з 03.07.2020р.

 

Стаття 30. Визнання результатів метрологічних робіт, проведених в інших державах

 За наявності відповідних чинних міжнародних договорів України визнаються результати повірки засобів вимірювальної техніки та калібрування, проведених в інших державах.

Також слід звернути увагу на зміну до статті 15, яка передбачає  слова "Метрологічне забезпечення діяльності" замінити словами "Забезпечення єдності вимірювань". Ця зміна підкреслює, що термін «метрологічне забезпечення»  слід  в практичній діяльності замінити на  "забезпечення єдності вимірювань".

     Ось такі основні зміни внесені до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Однак, за проведеним їх аналізом, ніяких суттєвих змін метрологічній діяльності підприємств не передбачено. Замість «добровільної повірки засобів вимірювальної техніки» деякі метрологічні центри пропонують проведення калібрування ЗВТ, а деякі - перевірку метрологічних характеристик ЗВТ.  Проведення калібрування замість повірки призводить до збільшення вартості таких робіт для підприємства. 

Тому для підприємств є такий вихід:

  • при здаванні ЗВТ (у тому числі і еталонів) на калібрування у листі-замовленні писати «Просимо установити відповідність  ЗВТ його максимально допустимої похибки (або класу точності). При цьому буде впевненість у придатності ЗВТ до застосування;

  • організовувати проведення перевірки ЗВТ на підприємстві або в об’єднанні підприємств, або звертатися до метрологічних лабораторій підприємств, до компетентності  яких є довіра.

© 2020   ИПКМ   Харьков     ipkm.amu@ukr.net